Це я? Справді?

02.03.2016

В останній раз я одягала шкіряну спідницю, коли мені було 14. Потім я вирішила бути серйозною, але я не помітила, коли серйозність перетворилася на нудьгу. То ж ще перед моїм тридцятиріччям і захотіла повернути у своє життя усе, про що забувала раніше, і зараз я експериментую із різними речами. Просто для того, щоб мати цікавий досвід. І тепер я ношу шкіряну спідницю знову!

Ця спідниця для мене незвична ще й тому, що вона закоротка. Я ношу таку довжину дуже рідко... але зараз я бачу, що не так вже вона й погана. Іноді вона може бути доречною, навіть якщо я виглядаю досить дивно.

Я вважаю, що цей лук буде ще миліше, коли потеплішає. Зараз я вимушена носити також мою куртку зі штучного хутра, і, здається, вона дещо перевантажує аутфіт. Взуття та капелюх - також є досить важкими деталями тут. Але в мене немає вибору. В нас ще холодно. +7 за Цельсієм - це гарна температура, але ж не ідеальна, правда?

Але ці в'язана жилетка тут виглядає приємно. Вона хендмейд, і вона має трохи селянський вигляд. Я думаю, це робить цікавий контраст із спідницею.

А головна деталь тут - кольє. Це також хендмейд, і я отримала його від української дівчини, яка робить ось таку красу власноруч. Її звати анна, і вона може зробити що завгодно! Коли я побачила це кольє вперше, я вирішила, що воно повинно бути моїм і тільки моїм! І зараз я проглядаю профіль Анни в Істаграм і думаю, що оберу ще якійсь з її витворів мистецтва. Хочете щось подібне? Йдіть сюди.