Рецензія: «Джунглі» (Jungle). Дивись на себе

Нічого особливого - просто фільм тебе ковтає. Бувають такі книги, а тут - кіно. Ти приходиш в зал, а через півгодини опиняєшся всередині екрану. І не просто асоціюєш себе з головним героєм, наприклад. О, ні, тут все складніше. Це ти тремтиш гілкою на вітрі, б'єш краплею в мокру скелю, встаєш каменем на шляху крихкого плоту. Фільм «Джунглі» (Jungle) - це повне єднання з природою. Причому не з природою у широкому її розумінні, а з природою людини - з тим, про що й сказати-то не можна. Але спробувати треба.

Рецензія «Уотергейт. Падіння Білого дому». І нічого, окрім правди

Перед тим, як йти у кіно, ви прочитаєте, що фільм отримав відгуки «нижче середнього». Дізнаєтеся про те, що йому дали низьку оцінку - 3 з 10, 2 з 7... Різні рейтинги - результат один. «Уотергейт. Падіння Білого дому» вам охарактеризують, як кіно, яке... ну дуже гірше очікуваного. І все-таки чужі характеристики - це не те, що потрібно слухати. Мені так хочеться, щоб ви його подивилися самі!

Рецензія «LEGO. Ніндзяго» (The Lego Ninjago Movie). Дитина у вашій душі

Це наче дорослі грають в Лего. Власне, це і є кращий опис нового анімаційного фільму «LEGO. Ніндзяго», який вам ще тільки належить побачити. Це рецензія від дитини, яка оцінює кіно найпростішим чином. І якщо ви думаєте, що ці слова вимовила чиясь чужа дитина, ви помиляєтеся. Це думка дитини, яка сидить всередині вас. Моя, наприклад, сказала саме так. Цей мультфільм неможливо оцінити за сюжетом, анімацією або звуком. Тому що в ньому головне - взагалі не те, що ти бачиш. А що?

Рецензія: «Тюльпанова лихоманка» (Tulip fever). Картинка з тюльпанами

Ну що за фільм, казали вони. Ну що за герої, казали вони. Як все накручено та неправдоподібно, казали вони. А мені сподобалося! Тому що «Тюльпанова лихоманка» - це перш за все витончено. Але, звичайно, мені доведеться визнати: так, це не те, що ви очікуєте, якщо хочете приголомшливий, психологічний сюжетом - такий, щоб серце билося, а мозок кипів від потоку несподіванок. Цього не буде, але ... Може, в цьому спокої й уся суть?

Рецензія: «Сім сестер» (Seven Sisters). Немає часу пояснювати

Цей фільм - з тих, що і розчаровують, і ні. Одночасно. Якщо у вас є якісь очікування щодо нього, він вас розчарує. Якщо ж вам вдасться відволіктися від них, навчитися не дратуватися від деяких моментів, то все ж він вам запам'ятається. До наступного дня - як мінімум!

Рецензія: «Тілоохоронець килера» (The Hitman's Bodyguard). Твої емоції у 5D

У цьому фільмі буде багато чого, але спочатку потрібно відзначити те, чого не буде.Не буде маси жартів нижче пояса (дещо обов'язково промайне, але все ж це не правило). Не буде безпринципного цинізму. Не буде нудотної любові, в яку або не віриш, або не хочеш вірити. Не буде кривавих зубів, розсипаних по підлозі. Комедія + бойовик «Тілоохоронець кілера» (The Hitman's Bodyguard в оригіналі) - це кіно, після якого виходиш із залу, посміхаючись. Навіть якщо це взагалі ... ані крапельки... ані на йоту не твій фільм! Він не йде в 3D, але я кажу про 5D, і це не випадково. Давайте поговоримо, чому.

Рецензія: «Дюнкерк» (Dunkirk). Очі війни

Вона ближче, ніж здається. За спиною. У хмарах. Під водою. Війна завжди поруч, яким би далеким ти собі не здавався. Але фільм «Дюнкерк» (Dunkirk) Крістофера Нолана - не зовсім про це. Це військова драма, яка одночасно і досить важка, як багато фільмів про війну, і в той же час вона глядача не спустошує. Чому? Це, мабуть, найскладніше питання.

Рецензія: "Диво-жінка" (Wonder Woman). Диво-наївність. Диво-надія

Це кіно – той самий фільм про супер-героя (а точніше, про супер-героїню), який можна дивитися, не знаючи передісторії. Цей сюжет не потребує якихось знань про те, що було до, та буде після (хоча ми це знаємо, бо ж ми дивилися багато супер-геройського кіно!). Ба більше – фільм «Диво-жінка» (Wonder Woman) має певну цінність, як окрема історія, тому що в ньому є все для прекрасної окремої історії. І вона сподобається не лише дівчатам!

Рецензія: «Король Артур: Легенда Меча» (King Arthur: Legend of the Sword). Дуже гарна пригода

За що можна любити кіно? За історію, яка проростає крізь тебе. За музику, яка прокладена крізь душу. За добре зняті кадри, що відповідають всім струнам твого настрою. За справедливість, врешті решт, заради якої все й затівається. І якщо брати до уваги все це відразу, то фільм «Король Артур: Легенда Меча» просто неможливо не подивитися. Тут є все перераховане, щоб провести в кінотеатрі два щасливих години. І є ще трохи такого... особливого, що дозволяє про ці дві години не забути.