Бьюті-блогер: чого краще не робити, якщо не хочеш зненавидіти блог?

23.01.2017

Я приймала рішення стати б'юті-блогером два рази. У перший раз мій блог (доволі активно відвідуваний на той момент) був покинутий - раптом виявилося, що я зовсім більше не можу писати. І лише через близько 5 років я змогла почати це знову. Коли прийшов час для другого блога, я подумки склала для себе перелік пунктів: яким бьюті-блогером бути не варто, якщо не хочеш зненавидіти цю прекрасну роботу. Так, бьюті-блог (і взагалі блог - це робота), і перестати її любити можна з різних причин. З яких саме, і як цього уникнути? Поговоримо?

IMG_20170121_165440 (1).jpg

Отже, ти бьюті-блогер. Що далі?

Є дуже багато порад, що треба робити, як робити і чому. Я хочу зупинитися на тому, чого, на мій погляд, робити не треба. Не варто:

1. ... заводити блог лише заради того, щоб щось отримувати безкоштовно. Можна любити косметику/одяг і писати про них тому, що ти це любиш. І як бонус щось дійсно отримувати (іноді дуже багато). А можна навпаки. Почати писати про косметику/одяг лише для того, щоб не купувати їх самостійно. Здається, що ніхто не помітить різниці, але вона очевидна. У першому випадку виходить дуже цікавий блог, адже любов - найкраща основа для будь-якої справи, для бьюті-блогу теж. У другому випадку виходить збірник чужих реклам, холодні фото, на яких автор милується собою, порожні тексти, якими блогер заробляє собі креми або джинси. Це принесе сотню банок та зміну гардероба, але «переїдання» рано чи пізно все зруйнує. І з'явиться неприйняття вже самого факту приходу нескінченних посилок та засобів.

2509-5_0.jpg

2. ...гнатися за кількістю фоловерів. Деякі йдуть навіть на те, щоб їх купити. Це зрозуміло: є бренди (найчастіше китайські магазини), яким потрібна саме ця цифра. І їм байдуже, на тлі шпалер ти фотографуєш їхню сукню або робиш журнальне фото. Але в глобальному сенсі успіх не визначається кількістю шанувальників. Найтепліше й приємніше блог, у якому 10 людей мило спілкуються і знають автора на ім'я, а не блог, у якому 10 тисяч поставили галочку «читати» і тут же про це забули. Тепло заразливо, і там, де 10 осіб, буде більше, тому що живий блог привертає сильніше, ніж вихолощений, глянсовий, але мертвий журнальний «листок». Коли-небудь гонка за цифрою набридне. Але тут же скінчиться й натхнення.

3. ...бути зарозумілим і ігнорувати читачів. Якщо тебе запитали, відповідай. Написали - подякуй. Питають те, про що ти ось тільки що розповів на 2 сторінки тексту? Розкажи ще раз. Ні, не «пройди за тегом та почитай», не «перечитай пост», не «ну я ж тільки що написала!». Напиши заново. Вони повернуться саме тому, що ти не виявив роздратування. А повага до тих, хто вже з тобою, приведе й новачків, адже їм теж захочеться теплого ставлення. Зарозумілість перший час допомагає самоствердитися. А потім це тане, і хочеться кинути все - всіх ненавиджу, все набридли!

230816-5.jpg

4. ...поводитися як зірка. Можна написати перший пост і відразу намагатися виглядати так, наче в тебе 100 тисяч фоловерів та мільйон переглядів за день. Розмовляти зверхньо, ​​не відповідати на вітання, не ставити «зайвих» лайків - ну ви ж Кім Кардашьян, раптом хтось помітив, як ви лайкнули чужу собачку! Тут, звичайно, є елемент візуалізації: поводишся, як зірка, і тебе так само сприймають. Але це ненадовго. З людиною цікавіше, ніж із зіркою, особливо якщо при більш точних налаштуваннях телескопа виявиться, що зірка зовсім не така яскрава. Вірити швидко перестають, а в умовах тотальної недовіри згаснути простіше простого, так що, ймовірно, «зоряний» блог буде покинутий ще до того, як і справді стане зоряним.

5. ...бути занудним ідіотом. Ти прийшов до незнайомих блогерів та заявив, що хочеш, щоб вони почали себе поважати і стали писати за гроші. І ти маєш рацію, ти сто разів правий, але треба було почати хоча б зі «здрастуйте». Хтось дапустіл ашипку, опублікував негарне фото ... Ти повинен, повинен сказати про це неодмінно різко, у тебе ж є своя думка! Найімовірніше, з ввічливості тобі пару разів дадуть відповідь, але потім перестануть. Писати в умовах тотального НЕ-інтересу досить важко, постійно виникає питання, чому мене досі ніхто не почав любити? А там недалеко й до провалу.

17-03-11_0.jpg

Тож чому я перестала вести перший блог? Начебто я не робила нічого з перерахованого, і все ж у якийсь момент зрозуміла, що все, я більше туди навіть не зайду. Сталося це тому, що я не врахувала ще одне:

Не варто стояти на місці. Бьюті-блог - це територія постійного розвитку. Поліпшення якості фото, робота над промовою (якщо ти знімаєш відео) або над стилем письма, освоєння нових програм, які допоможуть працювати професійніше, апгрейд зовнішності, в кінці кінців (про це в іншому пості). Вивчення основ монетизації блогу, складання комерційних пропозицій, спілкування з марками й магазинами. Відсутність руху вперед, навіть мінімального, рано чи пізно створить навколо себе болото. Можна намагатися вибратися, копіюючи інших. Цей блогер написав про помаду «Шанель»? Ой, і мені треба! Цей блогер надів нічну сорочку на шубу? І я так хочу! Спочатку це працює - трендове завжди працює. Правда, недовго, як і самі тренди. І знову з'являється болото. І в нього не захочеться лізти нікому, тобі теж.

Згодні з цим? Або я в чомусь не права? А у вас є свої спостереження про те, чого робити не варто, якщо ти блогер? Чи не приходила у голову думка кинути це все і - «в деревню, к тетке, в глушь, в Саратов»?

Комментарии