Дегустація грузинського вина з рестораном Purpur Amore. Які вони - блогерські вечори?

Іноді треба написати про те, що тобі зовсім не властиве, і спочатку це лякає, аж потім виявляється, що це була одна з найцікавіших подій у буденному житті блогера. Про що я? Наприклад, про дегустацію грузинського вина у ресторані Purpur Amore. Ресторан запросив велику компанію блогерів для дегустації грузинського вина та чачі. Пропонувалося не лише спробувати й оцінити смак, колір і аромат напоїв, а ще й узнати деякі їхні таємниці. І коли знайомишся із ними ближче, раптом виявляється, що це не "просто вино", а справжній всесвіт. Чому? Розповім у сьогоднішньому огляді! 

160816-1.jpg

Таємниці вина

Нас пригощали вином з грузинсього регіону Кахеті - сапераві Badagoni (вино, яке можна зустріти й в магазинах) та сапераві домашнім (просто унікальний напій!). Також на столі була чача Badagoni й домашня чача. Одразу скажу, що оцінити другу частину дегустації мені було важко, тому що я не бачу у собі властивостей, щоб побачити усю глибину міцних напоїв. А от знайомство із сапераві однозначно вийшло хвилюючим! 

160816-16.jpg

Сомельє Purpur Amore на ім'я В'ячеслав розповів, як правильно оцінювати колір вина (бокал треба розглядати на світлому тлі, максимально наклонивши, щоб збільшити площу "розлиття" напою у самій ємності). Але цікавіше за усе було з ароматом. Чим пахне вино? Якщо просто налити його у бокал та понюхати, скоріше за все можна просто відчути характерний винний аромат із деякими нотками, але не більше. А от якщо піддати напій аерації (простіше кажучи, акуратно покрутити бокал, щоб вино набрало кисню), то розкриваються такі таємниці, про які навіть не підозрював!

Тут особливо зіграло домашнє сапераві: якщо Badagoni просто розкрило багатогранний ягідний запах, то домашнє вино проявило у бокалі справжню бурю дивовижних ароматних нот. Вони були солодкими та ніжними, чистими й чарівними. Закохатися у це вино було простіше за все - його м'який смак та аромат, легка нота солодкості й відсутність будь-яких типово винних, "спиртних" домішок не залишили мені шансів.

160816-17.jpg

Пити вино, до речі, треба не залпом. Спочатку варто лише пригубити, потім зробити ковток і потримати напій у роті, щоб усі рецептори зрозуміли, яке диво на них чекає. І вже потім треба розпробувати усі його грані. 

З чачею усе інакше

Відчувати її аромат треба, тримаючи рюмку на рівні грудей. Тоді можна почути лише фруктово-трав'яну суміш нот, але аж ніяк не важкий запах міцного алкоголю. Пити ж треба у три заходи:

  1. Спочатку – лише торкнутися губами. 
  2. Потім зробити крихітний ковток, щоб чача омила усе у роті, але проковтнути було вже нема чого - у цьому випадку до горла дійде лише приємне тепло. 
  3. Третій ковток - теж крихітний (половинка чайної ложки, не більше), але він вже доносить те ж чарівне тепло до шлунку. 

І лише так розкривається уся гама почуттів. І вона прекрасна - це не передати словами, хоча, можливо, я б могла розповісти більше, якщо б на цьому не зупинилася. Чача - це дивний світ, але я побоювалася, що якщо перше знайомство із ним буде більш грунтовним, гама почуттів, яку я відчую, буде дещо іншою. 

160816-18.jpg

Amore, Amore

Окрім вина, у Purpur Amore є й інші приємні моменти. Один з них - сам ресторан. Він дуже цікавий, тому що, незважаючи на те, що подають тут грузинські напої, його все ж не можна називати рестораном суто грузинської кухні. У меню є домішкі з різних гастрономічних напрямів, та й сам стиль ресторану далекий від одноманіття. Це чиста еклектика - тут є елементи Грузії, є майже невловимі італійські ноти, є дещо грецьке. Є нота Сходу - в обличчі прекрасної дівчини, яка танцює східні танці. Є відголоски ностальгії - у вигляді музики 80-90-х, що іноді звучить. Є сучасний світ у вигляді, наприклад, обладання...

160816-2.jpg

160816-3.jpg

Фреска ручної роботи

160816-6.jpg

160816-9.jpg

160816-11.jpg

А ще тут зараз царює цілковито особлива атмосфера дотику різних світів. У Purpur Amore проходить виставка-продаж робіт художника Романа Агасяна. Вони - такі ж різні, як і сам ресторан. Десь прямо у вас на очах лопаються сочні намальовані гранати. Десь зацвітають намальовані бутони. 

160816-7.jpg

160816-8.jpg

160816-10.jpg

160816-14.jpg

А десь гуляє свіжий вітерець на тихій вуличці... І це - моя улюблена тема. На цю вуличку я дивился увесь вечір, і, здається, частина мене оселилася на цій картині. Для мене вона - найкраща. Я бачу тут світ, у який, здається, можна потрапити, якщо приміритися до рами й знайти спосіб пролізти всередину. Я точно знаю, що це можливо. Мені це вже снилося. 

160816-12.jpg

Родзинкою Purpur Amore є єдиний у Києві лава-гриль, що дозволяє готувати м'ясо на гарячому камінні. Виходить дещо неймовірно сочне, і я можу точно сказати, що такого м'якого й ніжного шашлику я не їла ще ніколи. І я серйозно! До речі, такий спосіб приготування проявляє не лише смак блюд (на лава-грилі можна готувати не тільки м'ясо, а й овочі, картоплю тощо). Він ще зберігає усі вітамінні й мінеральні властивості їжі. Овочі залишаються неймовірно сочними, вони не "висихають", як це часто буває на звичайному грилі. 

160816-15.jpg

А взагалі у ресторані можна спробувати блюда різних кухонь світу. Турецької, наприклад, теж. Усе подається у відповідності з традициями та правилами різних країн, але головне - у Purpur Amore пропонують лише те, що можна приготувати зі свіжих інгредієнтів. Це блюда "з-під ножа", ніяких полуфабрикатів.

Якщо вас цікавлять ціни, то можу відмітити, що це ресторан середньої цінової категорії: блюда на мангалі відносяться до недорогих, вони дуже смачні, й дозволити їх собі може кожен. Як розповіла нам бренд-менеджер Purpur Amore Ольга Кохтаєва, це ресторан, який вивчає інтереси, смаки і вподобання клієнтів. Можливо, саме тому Purpur Amore такий різний: він для усіх, тут буде затишно будь-якому гостю. Просто кожному треба буде знайти свій куточок, обрати свій розділ меню й дочекатися своєї пісні. 

160816-4.jpg

160816-5.jpg

За словами Ольги, у Грузії є негласна традиція: якщо гість щось похвалить, йому обов'язково це подарують. Purpur Amore у цю традицію вписався. Мені сподобалася атмосфера, яка оточувала мене увесь цей чарівний вечір. Тож я просто забрала її з собою. 

160816-13.jpg