Піка-Піка! «Покемон. Детектив Пікачу»: рецензія
Покемони вам не цікаві? Пікачу зовсім не милий? Ці фільми з казковими персонажами вже набридли? Так-так-так, можете продовжувати говорити все це, поки йдете в кіно на «Детектива Пікачу». Нехай ці слова прозвучать, щоб забутися. В кінці сеансу ви навряд чи захочете сказати щось більше, ніж «піка-піка». І я вас точно зрозумію!
«Покемон. Детектив Пікачу» - кіно для всіх. От просто для всіх. Для дітей у віці до 90 років. Для серйозних та несерйозних. Для тих, хто любить покемонів (і навіть ловив їх), і для тих, хто взагалі не уявляє, що це таке. Коли маленький жовтенький Пікачу хмурить свої маленькі жовтенькі бровки ...
Втім, ні, почнемо не з цього.
«Детектив Пікачу» - розслідування.
Отже, батько Тіма Гудмана Гаррі зникає після аварії з його автомобілем. Кажуть, що він загинув, але його тіло так і не знайшли. Гаррі Гудман - поліцейський, який розслідував дивні явища в світі покемонів, які вже давно живуть з людьми і є їхніми «напарниками» (а точніше сказати чимось на зразок аватара, другої сутності). Тім вирушає на пошуки батька і зустрічає його напарника - жовтого і пухнастого електричного покемона Пікачу. І раптом з'ясовується, що останній розмовляє на цілком собі людській мові. Щоправда, розуміє його тільки Тім, для всіх інших Пікачу говорить тільки «піка-піка», що незмінно викликає захват. Їм удвох доведеться подолати багато чого, щоб наблизитися до розгадки таємниці автокатастрофи, а заодно й дивного явища, при якому покемони стають агресивними. І, звичайно, таємницю самого Пікачу, який мало що пам'ятає про аварію.
Історія нагадує відеогру, по якій, власне, її й було знято. Але мова не про точність відтворення, а скоріше про сам принцип подачі. У залі кінотеатру ти скоріше не стежиш за пригодами, а проходиш їх етап за етапом. Залученість колосальна. Здається, що це ти ведеш свого покемона, пробираєшся в таємні лабораторії, зустрічаєш казкових істот... Їх тут, до речі, багато, і всі різні. Твоїм втіленням може стати хто завгодно - від безформної маси до істеричної качки, обирати тобі.
Суть саме в цьому - навіть не в сюжеті. «Детектив Пікачу» - перш за все не кіно, а можливість «зіграти», навіть якщо ти не любиш відеоігри. Він просто втягує в себе, і вже приблизно на 15 хвилині ти там - всередині гри. Саме тому ти навіть не помічаєш, як було побудовано фільм. Не думаєш про те, що сюжет лінійний та доволі передбачуваний. Твоя задача - пройти всі рівні, і тобі це точно сподобається. Це дійсно нагадує відеогру, де тобі відразу озвучують місію. Інтерес - не в несподіванках шляху, а в його оформленні. А воно тут, до речі, на висоті.
Пейзажі - розкішні. Спецефекти - чудові. Гумору достатньо. І він увесь різний - є жарти на межі, а є дуже дотепні ходи. І навіть якщо все це залишає байдужим, у кіно є головний козир. Маленький жовтенький Пікачу хмурить маленькі жовтенькі бровки ...
... і ось ти одночасно і виграв, і програв.
Програв - тому що був повністю переможеним у своїх спробах назвати ці історії про покемонів марною тратою часу. І виграв, тому що розчулення ніхто не відміняв, тому що захоплення входило в комплект, коли ти купував квиток на це кіно. Ну невже тобі не хочеться такого напарника? Щоб говорив дурниці, пласко жартував, був милим і постійно пив каву? І говорив «піка-піка» так, що хотілося б верещати від захвату ?! Та такого просто не буває.
«Детектив Пікачу» - можливість завести казкового друга, нехай ненадовго... Хоча ні, не так. Це можливість зіграти в таке життя. Це можливість включити гру у віртуальний супровід власного життя. Це відмінний шанс на пару годин змінити світ і побувати в іншій реальності, яка залишається цікавою в кожній секунді свого існування. І це кіно - квиток, що дозволяє в цій реальності якщо й не залишитися, то пожити якийсь час в повній гармонії.
Чому ні, якщо «піка-піка» - це так мило !? Чому ні, якщо це цілком може бути твоїм?
*Фільм "Покемони. Детектив Пікачу" стартував в Україні 9 травня 2019 року.
За перегляд дякую Kinomania LLC - ексклюзивному дистриб'ютору фильмов кінокомпанії Warner Bros. Pictures в Україні.