Шарф для снігових днів

Моя улюблена кобальтово-синя біні знайшла собі пару! Це шарф! Я зробила його власноруч, коли було так холодно, і я сподівалася, що в мене є ще цілий місяць на те, щоб носити його щодня. О, як же жорстоко я помилилася! Бо цей лютий - це зовсім не лютий, а найтепліший зимовий місяць за все моє життя. Наразі шарф я ношу рідко, але це мене не турбує. Я все одно його люблю! 

Я знайшла цю кобальтово-синю пряжу не одразу. Спочатку мені не вдавалося знайти гарний колір, але нарешті я це зробила. І продавчиня з магазину, де я завжди купую собі нитки та усе інше для в'язання, порадила мені зробити шарф двоколірним. Наприклад, такий синій гарно б виглядав із коричневим або чорним. Але я обрала сірий. І не помилилася!  

Я обожнюю носити цей шарф як шаль - коли треба прикрити плечі (наприклад, якщо я вдягнена у легку блузу чи плаття, й мерзну). А на вулиці я ношу його звичайним способом - просто намотую на шиї. І це так тепло! Щоправда, це не чиста вовна, тут є домішок з акрілу. 

Ще хочу зробити акцент на формі петель. Це модна нині широка в'язка. Для неї я взяла найширші спиці, які в мене були. Я хотіла зробити щось на зразок "павутиння", і мені здається, що це виглядає мило. 

Вважаю, що я буду носити цей шарф, ще й коли потеплішає. Тоді вже точно як шаль. В березні та квітні це точно буде у нагоді. Як вам така ідея? Ви носите речі, які зробили самі? І чи подобається вам в'язання?

Деталі: 

• Шарф - мій хендмейд
• Кобальтово-синя біні - Mohito
• Сіра куртка - Terranova
• Джинси - TopShop
• Взуття - Tally Weijl