Так, вам буде боляче й важко. 
Так, це історія, над якою треба працювати, а не просто дивитися кіно із попкорном.
Так, це змінить вас назавжди.

Але “Пульс” - це те кіно, яке варто дивитися (можливо, не один раз), тим більше, що як раз сьогодні, 22 липня, воно стартує в кінотеатрах України. 

Це фільм, про який взагалі не можна говорити у категоріях “гарна стрічка”, “погана стрічка”, “цікавий сюжет”. Він настільки живий, що згадувати про нього треба обережно. Це як трепетна дитина, яку взагалі не можна оцінювати. Тільки приймати з усім цим її багатством всередині. 

І, чесно, я не знаю, чи вийде у вас це прийняття. 

Про що це кіно?

“Пульс” - повнометражна спортивна драма, заснована на реальній історії української спортсменки, Паралімпійської чемпіонки Оксани Ботурчук (її грає Наталя Бабенко).

Реальна Оксана Ботурчук на Олімпіаді

Зовсім юна Оксана мріє потрапити на Олімпіаду, в неї прекрасні результати, але раптова автомобільна аварія ледь не вбиває її. Спортсменка зазнає травм та майже повністю втрачає зір. Але чи перестає вона бігати?

Ви й самі знаєте, що ні. А якщо слідкуєте за Паралімпіадою, то вже навіть знаєте, куди саме Оксані вдалося добігти. 

Оксана Ботурчук та Наталя Бабенко на прем'єрі стрічки "Пульс" у Київі

Але справа навіть не в самій історії. Тут навіть якщо не знати сюжету, можна інтуїтивно відчути, як все буде, бо акторці, що грає головну героїню, вдалося не лише передати самі події та емоції від них, а й суть усього цього життя, яке триває від пострілу старту до шелестіння стрічки на фініші. Тому так, це фільм, що не просто передивляєшся, а й відчуваєш. Буде важко, я попереджаю.

А що в глибині?

Це, звісно, історія не про наполегливість та силу духа (про це також, але це не головне). Це було б занадто банально. 

Це навіть не про саму Оксану Ботурчук, хоча вона головна в цьому всесвіті непереможності. 

Це історія про кожного з нас, бо кожен з нас теж біжить. Мети різні, але біг один і той самий. Або вмру, або добіжу, третього не буде. Або впаду прямо на асфальт, або долечу. Або вистрілю себе ж на старті, або не житиму. Кожен, хто живе, коли біжить швидше за вітер, впізнає тут себе. 

І це настільки тонко, що реальна Оксана Ботурчук та її втілення на екрані Наталя Бабенко тут сплітаються в одне. Не зрозуміти, де починається одна й закінчується інша. Це не героїня, не персонаж, це сама історія, це біг у людському втіленні, це образ всього твого життя, коли ти тягнешся до мети. 

Найголовніше, що це кіно - не про здійснення мрії. Тоді це була б казка, не варта уваги. Це кіно про шалену роботу над собою на межі зламу. На межі краху. Аби лише досягти, дійти, добігти, долетіти. Це кіно про здійснення себе.

І якщо вона змогла, то зможеш і ти. 

Якщо теж бігтимеш, навіть не бачачи ліній уздовж твоєї доріжки. 

Питання -

Чи варто дивитися це кіно?

- тут навіть не стоїть. Це не про цю стрічку. Її варто пережити, хоча це буде не так легко. 

І так, це дуже якісне українське кіно. Бо воно зняте так тонко, що наче оператор працював із середини почуттів та емоцій. На першому плані - навіть не люди, а деталі, дрібниці, які вирішують усе. А саундтрек - наче нерв, що його торкаються необережно, і він відзивається дуже точно, але й дуже боляче. 

Фільм “Пульс” доступний для людей із вадами зору та слуху. У додатку Reface можна підтримати історію Оксани Ботурчук, вставивши своє обличчя в мотиваційне відео із кадрами фільму. 

*"Пульс" стартував у кінотеатрах України 22 липня. За запрошення на допрем'єрний показ фільму дякую Kinomania LLC - ексклюзивному дистриб'ютору фільмів кінокомпанії Warner Bros. Pictures в Україні та компанії FILM.UA Group.