"Народження зірки". Кіно, яке знає про вас не все. Але знає головне
У музиці немає однозначності. Це і радість, і млість, і тривога. І це завжди відкрите місце. Там, можливо, ще немає садна, але там немає й шкіри, і тому все відчувається сильніше. Музика - це завжди потенційна рана. Музика - це "Народження зірки". Новий сюжет... а точніше нове прочитання старого сюжету. Чому ж його так цікаво подивитися?
Вона співає в дешевому клубі, він - на сцені перед захопленим натовпом. Вона ще тільки намагається пробитися зі своїми піснями й глибоким вокалом, він - вже зірка. Вона горда і трошки дурна. Він закоханий і прекрасний, у нього очі - як два північних сяйва. Він Джексон Мейн у ролі Бредлі Купера ... Ой, ні, навпаки... Втім, неясно, хто там головний. А вона - Еллі, крізь яку в перші ж секунди проривається леді Гага. І так, її грає леді Гага, але це лише відлуння, нашарування, відбиток. Хто скаже, що леді Гага тут несправжня або Еллі тут фальшива, нехай не отримає можливості додивитися це до кінця.
Отже, він робить з неї зірку. Вона заслужено нею стає. Він в'яне, вона розквітає. У нього маса проблем (включаючи здоров'я), у неї маса щасливих звершень. Баланс справедливості й болю. Грань між щастям та відходом. Тривога від того, що ось-ось ... ще хвилина ... ще трохи ... і щось трапиться ... точно щось трапиться.
Я не знаю, чи будете ви плакати. Не знаю, чи ви посміхнетеся. Не знаю, вразить це вас у самісіньке серце або просто залишить подряпини. Секрет якраз у тому, що це кіно важко передбачити - при тому, що сюжет ми знаємо, його перезнімали вже кілька разів. Але ось вони зустрічаються очима, і все починається знову. Ви знаєте, чим це скінчиться, але не знаєте, як ви до цього поставитеся.
"Народження зірки" - кіно не про вас, а про ваші емоції. Ну ж бо, де вас зачепить?
Саме тому тут так сплітаються особистості персонажів і акторів, які їх грають. Вас може зачепити що завгодно, - від тонких брів до вокалу леді Гаги. Від бороди до чарівності Бредлі Купера. Від зворушливості Еллі без макіяжу до наполегливості Джексона, що робить з неї зірку.
Це кіно про прорив і талант. Воно про те, куди котиться зірка, що летить небосхилом. Воно трохи про любов і зовсім трохи про біль. Це кіно про світло - від сонця, від ліхтаря на порожній парковці, від люблячих очей, від прожектора на сцені. Воно про печаль, що таїться в розмовах, мріях, здісненні мрій та ніжності. Воно про музику, що грає в кожному жесті.
Вам сподобається саундтрек (а може й ні). Але головне не в звучані пісень. Головне - в тому, що не звучить. Наприклад, жоден з них не скаже "я тебе кохаю", але ви це почуєте. Це кіно про те, щоб слухати. Так і проситься банальність про "пильним є одне лише серце", але тут це звучить банально.
Слухати, намагатися розпізнати кожен звук. Це не те, про що говорять, це те, про що мовчать. І важливо вчасно почути те мовчання. Воно - не сенс, воно - спосіб. Спосіб заявити про головне у вашому житті.
"Народження зірки" схоже на коробку з передбаченнями. Слухайте уважно - витягніть своє. Наприклад, про те, що в цьому залі талановитим є кожен (а значить і ви). Або про те, що всім є, що сказати, важливо лише навчитися говорити так, щоб тебе слухали.
Це кіно варто дивитися не заради сюжету (він же відомий і багато в чому передбачуваний). Не заради того, щоб дізнатися, чи гарна леді Гага в своїй першій кіноролі. Не заради того, щоб оцінити режисерську роботу Купера. Не заради того, щоб в Купера закохатися.
"Народження зірки" - відповідь на ваше запитання. Задайте його та слухайте. Відповідь вже записаний. Зірка відповідає.
*Кіно"Народження зірки" стартувало в Україні 11 жовтня. За перегляд дякую Kinomania LLC - эксклюзивному дистриб'ютору фільмів кінокомпанії Warner Bros. Pictures в Україні.