Рецензія: «Конг: Острів черепа». Конг, дай здачі!
Такі фільми знімати легко й складно водночас. Легко - адже історія вже існує, потрібно лише придумати їй нові контури. Складно - тому, що сюжет виріс вже в традицію, і найменша помилка ламає все. Новий фільм «Конг Острів Черепа» зі слоганом «Пробудження Кінг-Конга» намагався вписатися в це правило. І дивитися його теж було легко і складно водночас. Легко - бо у тебе є певні очікування від цього сюжету, а складно - бо ще невідомо, як вони впишуться в історію, і як історія впишеться в тебе.
Отже, на загублений острів у формі черепа потрапляє команда дослідників: вчений переконує сенатора США організувати експедицію нібито заради вивчення території. І просить при цьому військовий супровід - знову-таки нібито для того, щоб перевірити особливості ґрунту острова, що робиться за допомогою вибухівки. Команда приїжджає, і ясна річ, що вибухівка, яку вони в перші ж хвилини скидають на острів, зовсім не подобається його царю. Величезному й прекрасному Кінг-Конгу. У перші ж п'ять хвилин перевага сил опиняється на його стороні (плюс інші гігантські «помічники»), і нахабним людям доводиться рятуватися втечею. З періодичним видовищним вибухом їхніх власних черепів.
У цьому кіно багато штампів - Кінг Конг, який став символом самого себе, гарна дівчина, що готова рятувати світ, злий генерал, не здатний на емпатію, наївні вчені, а також вчені, які приховують своє справжнє обличчя. Є ще зіткнення різних видів зла - зла людини й зла природи... І все це цілком могло б стати банальним, якби не підтекст. Це фільм не про людей, що рятуються від стихійного явища, а про стихійне явище, якому набридло, як поводяться люди. Фільм про природу, яка не просто страждає від людей, а починає давати здачі, і, більш того, ти (хоч ти й сам теж людина) - на її боці.
Головний герой, власне, тут і не Конг навіть, і вже тим більше не люди (включаючи гарну дівчину). Всі вони - частина сили, яка несе в собі неймовірну міць. Природи. І саме їй тут все й присвячено. На початковому рівні це втілюється вже в самих локаціях - дивовижні за своєю красою краєвиди просто вливаються в глядача з екрану (3D тут, безсумнівно, великий плюс). Це не просто налаштовує на «нове кіно про загублений світ», це дає зачіпку й натяк на те, що, власне, це все означає.
«Конг» відходить від масиву фільмів про виживання в умовах ворожого, але прекрасного світу. Тут, звичайно, це теж є, але це настільки другорядне, що режисер навіть не намагається надати йому хоч якесь особливе значення. Це кіно про те, чому, власне, на людей чекають всі біди, злигодні, розкрій черепів і мізерні шанси на повернення додому. «Острів черепа» відповідає на питання «за що?».
Безумовно, для тих, хто далекий від моралі, цей фільм теж буде цікавим. Тут немає повчання, тут є просто приклад. Або навіть, вірніше - попередження. А ще трохи зворушливості, трохи несподіванок і... зовсім трохи гумору (останнє - багато в чому заслуга українського дубляжу).
Так що дивіться «Конга», це красиво! Дивіться, якщо хочеться знайти рецепт, як залишатися людиною навіть тоді, коли хочеться знищувати. І просто дивіться, тому що це історія, що стала частиною світу, в якому ми народилися.
*За запрошення на показ фильму "Конг: Острів черепа" дякую Kinomania LLC - ексклюзивному дистрибьюторові фильмів кінокомпанії Warner Bros. Pictures в Україні.