Рецензія: «Король Артур: Легенда Меча» (King Arthur: Legend of the Sword). Дуже гарна пригода
За що можна любити кіно? За історію, яка проростає крізь тебе. За музику, яка прокладена крізь душу. За добре зняті кадри, що відповідають всім струнам твого настрою. За справедливість, врешті решт, заради якої все й затівається. І якщо брати до уваги все це відразу, то фільм «Король Артур: Легенда Меча» просто неможливо не подивитися. Тут є все перераховане, щоб провести в кінотеатрі два щасливих години. І є ще трохи такого... особливого, що дозволяє про ці дві години не забути.
Що таке «Король Артур», якого, до речі, Україна почне дивитися як раз 10 мая? Перш за все (і це досить незвично) - це чудовий, просто божественний саундтрек. Цей фільм можна просто слухати, і це вже буде естетична насолода, тому що музика дивна. І так, це той фільм, після якого йдеш шукати, хто ж написав саундтрек (Деніел Пембертон, щоб ви знали). Це те, що хочеться слухати в плеєрі, і те, що качали ще до виходу прем'єри - вже в трейлері було зрозуміло, що музика буде грандіозною.
Але, звичайно, «Король Артур: Легенда Меча» - це не тільки звук. Це ще й історія. Я не скажу, що вона шедевральна, і вже точно це не фільм на століття. Але, як видно, Гай Річі і не збирався знімати таке кіно. Це ваша нова пригодницька казка, яку читаєш (або дивишся) до самого кінця. Не зупинитися, не заснути, не перерватися - доки зло не буде покаране.
Так, до речі, про зло, про дуже гарне зло (Джуд Лоу, щоб ви розуміли). Зло - це верломний Вортигерн, який скидає з трону Утера Пендрагона (не без містики та видовищних боїв). В останню секунду Утеру вдається врятувати свого сина Артура, який на багато років пропадає в Лондініумі. Там він спочатку страждає, як хлопчик, якому ще належить пройти загартування вулицею. А потім оживає, як гарний чоловік із обличчям Чарлі Ханнема. Збирає свою банду, незаконно заробляє, походженням своїм не переймається (і навряд чи думає про нього взагалі). У якийсь момент потрапляє в чергу з тих, хто повинен витягнути з каменю легендарний меч Утера Пендрагона. Артур обходить чергу, з нудьгуючим виглядом торкається меча і... Меч слухається. Не зовсім, тому що у нього теж є характер, але це інша історія. Тепер Артуру, який абсолютно того не бажає, потрібно скинути Вортігерна та відновити справедливість. І - по можливості стати королем.
Родзинка історії - у тому, що головний лицар не прагне до торжества добра. Він і сам по собі двоїстий - не добрий, не злий. І у нього інші цілі. Але він мимоволі втягується в гру, і відбувається це так дотепно, що місцями ви стаєте шанувальником романів про лицарів, навіть якщо ніколи їм не були. «Король Артур: Легенда Меча» - це дуже чарівний фільм, і навіть якщо ви будете противитися цій чарівності, вона вас все-таки зловить. Чесне слово, шансів немає. Адже там, де ви втрималися, з'являється Вортигерн, а він теж не суцільне зло. У нього і своє нещастя, і своя краса... І хоча тут позитивного героя по глибині можна порівняти з негативним, Джуд Лоу, який зіграв останнього, все ж трохи більше на висоті, ніж Чарлі Ханнем, який зіграв першого. Я б розповіла, чому, але це краще бачити. Дивіться на руки. І в очі.
І, звичайно, це кіно - відмінне видовище. Все - від розкішних пейзажів до гігантських слонів, - буде як мінімум радувати око, а як максимум захоплювати. І навіть якщо ви весь час дивітеся кіно, і вас вже нічим не здивувати, «Меч Короля Артура» все одно буде для вас дуже красивим. А в 3D це особливо цікаво, майте на увазі.
Це кіно - навряд чи ваш новий «Айвенго» (чи що ви любили в дитинстві?). Але це історія про те, що лицарі завжди залишаються лицарями, навіть якщо захищають дівчину легкої поведінки з борделю. І тут сенс не в перемозі добра над злом, а в перемозі над собою, в вірності, в підтримці й умінні прийняти навіть те, що приймати не хочеться. Він не вчить вас стати благороднішим, він показує - як здорово бути благородним, вільним і дуже дотепним. І саме тому «Король Артур» вам сподобається - як фільм про кращу версії будь-якої людини. Зрештою, сам король Артур зміг знайти свою другу версію, і вона виявилася дуже непоганою. Це дуже, дуже гарна історія. Я подивилася її більше тижня тому, пережила весь період, протягом якого діяла заборона на публікацію будь-яких вражень, і вона мені все ще подобається (щоб ви не сумнівалися).
Правда, будьте готові закохатися. В Артура, в чарівницю, в музику, в світ навколо... У Вортігерна (мій варіант). Це неминуче. Так чи інакше, це кіно пробереться до вас у серце, щоб піти з кінотеатру разом з вами.
*За запрошення на показ фільму "КорольАртур: Легенда Меча" дякую Kinomania LLC - ексклюзивному дистриб'ютору фільмів кінокомпанії Warner Bros. Pictures в Україні.