Рецензія: «Закон ночі» (Live by Night). Екзамен Бена Афлека

26.12.2016

Бен Афлек знімає кіно. І сам знімається у кіно. У цьому поєднанні є щось привабливе і водночас складне. Тому що важко відшукати ту грань, де Бен Афлек залишається режисером, який стоїть «над сутичкою», а де - стає частиною цієї «сутички». А ще складніше - розібрати, що ж таке його герой Джо Коглін. Фільм «Закон ночі», який вийде на екрани лише у середині січня 2017 року, і який блогери вже подивилися, видається досить простим і лінійним. Але чи такий він насправді?

5_12.jpg

Дія відбувається у чудові в своїй глибині 20-і роки у США. Епоха сухого закону. Джо Коглін - чарівний злочинець, який спочатку промишляє пограбуваннями, а потім вдаряється у незаконну торгівлю алкоголем. І те, й інше він робить гарно. Усе ускладнюється тим, що Джо - син поліцейського, і тато зовсім не має наміру прощати йому гріхи. І ще тим, що Джо краде гроші (та жінку) у впливового гангстера, і той про це дізнається. А ще тим, що перша любов Когліна... Але ні, тут ми й зупинимося.

Фільм «Закон ночі» - не кіно про мораль. Звичайно, тут піднімається такий аспект - тема підпільної торгівлі алкоголем, як не крути, наводить на думки про те, наскільки це... ммм, порядно. Але якби «Закон ночі» був просто про це, він був би неймовірно нудним. Джо Коглін, який пережив особисту трагедію та пройшов хрещення болем, вдаряється в бутлегерство не для того, щоб показати шлях поганого хлопчика. І тому у фільмі нудьги немає.

2.png

А що ж тут є? Є, наприклад, любов. Любов двоїста. З одного боку, вірність єдиній жінці, пронесена через роки. З іншого - нова любов до нової чудової красуні. Й обидві любові мають повну вагу, немає тут ані протиріччя, ані зради.

8_3.jpg

Ще є конфлікт. Навіть не конфлікт, а скоріше те, що називають словом «розборки», але воно хоч і відбиває суть, а все ж занадто примітивне для «Закону ночі». Це вічне протистояння гангстерів, що вимагають повного підпорядкування, та сильної особистості, котра не хоче схилити голову. Конфлікт між злом у його цинічному прояві і злом у прояві яскравому. Так, цей фільм надзвичайно яскравий, дуже дотепний, і він показує різні грані зла. Власне, кожен герой - це одна така грань, ідеалу немає ні в кого, але при цьому мало кого можна ось так відразу охарактеризувати, як лиходія. За цинізмом - біль. За підлістю - трагедія. За брудом - туга. І неможливо намацати місце, де одне перетікає в інше.

«Закон ночі» піднімає всі проблеми відразу, але не дає однозначних відповідей. Тут і мораль, і особиста чистота, і благородство, і вміння випускати свою темну сторону, і лють, і ницість. Тут і прощення, і примирення, і невміння примиритися й пробачити. Тут і велич, і цинізм. Власне, в «Законі ночі» є все, що є в кожному - так-так, і погане теж, не варто заперечувати. Питання лише в тому, ким би був ти сам.

6_11.jpg

Символічним є те, що одним з продюсерів кіно став Леонардо Ді Капріо (і він же ледь не став головним героєм). В цьому є родзинка, тому що «Закон ночі» - свого роду «підводка» до «Великого Гетсбі», головний персонаж якого теж, за чутками, вийшов з бутлегерів. Між фільмами є якась особлива грань, особливий зв'язок, де одне співвідноситься з іншим. І їх варто було б дивитися один за одним. І там, і там зачіпається безліч тем, і кожна цілком може виявитися твоєю. Де твоя межа? Де твоя сила? Де твоя слабкість?

Цей фільм - вже четверта режисерська робота Афлека, але чомусь увесь час здається, що перша. Відчуття таке, що ти - журі, і перед тобою складають іспит. І лише за підсумками кіно виявляється, що насправді іспит складав ти сам. Тому що майже кожен крок героїв - це вибір, і ти мимоволі приміряєш його на свою шкіру. А що б обрав ти? Зло в одному виді або в іншому? Дріб'язковість? Лицемірство? Сором? Краплину благородства? Мудрість? Страх? Все це є в тобі, правда, є.

Питання лише в тому, чого ж більше?

4_11.jpg

*За допрем'єрний показ фільму "Закон ночі" дякую Kinomania LLC - ексклюзивному дистриб'ютору фільмів кінокомпанії Warner Bros. Pictures в Україні.

Комментарии