Зобов'язана бути гарною! Як слідкувати за зовнішністю, якщо ти бьюті-блогер (і чи варто)?
Бьюті-блогери (та й взагалі блогери) не мають права бути некрасивими. Скажіть, хто не стикався з таким твердженням хоча б раз у житті? І хто хоч раз не сперечався із ним? Насправді немає однозначної реакції на цю тему. З одного боку, ніхто нікому нічого не винен, і можна бути будь-яким блогером. Але з іншого ... А чи немає у цьому частки правди? Треба розбиратися!
Що таке блогер? Це ...
…сукня. Або стрижка. Або що там ще? Багато хто відповідаєь на це питання саме так: блогер - це стиль, блогер - це гарний одяг, блогер - це хороша косметика. І це якраз головна помилка. Але якщо в людині буде видно не її, а одяг, помаду або манікюр, то, як не дивно, в очі будуть кидатися не гарні сторони особистості, а недоліки: від зморшки на колготках до недоглянутого волосся. Так що насправді блогер - це...
...він сам! Блогер - зовсім не те, що він отримує на тестування. Це перш за все особистість зі своїми слабкостями, недоліками, проблемами й недосконалостями... Якщо він - людина, яскрава або тиха, весела або меланхолійна, доброзичлива або сором'язлива, - то недосконалості навіть не важливі. Ваша найкраща подруга - яка вона? Ви назвете сотню характеристик на кшталт «розуміюча» й «смілива», але ніколи не скажете «страшна, з поганими зубами». Тому що ви цього не бачите, ви бачите людину.
Саме тому блогерство, як на мене, - дуже відповідальна річ. Річ, у якій якщо й потрібно до чогось прагнути щосили, так це до того, щоб залишитися собою. Це багато у чому перегукується із постом про те, чого не варто робити, щоб не зненавидіти власний блог. Дуже часто я стикалася з блогами, які були створені для того, щоб автор міг здаватися НЕ собою, а кимось іншим. Ретельно прилизані, фотошоплені до нудоти фото, які залишалися... нецікавими.
То що ж - показати бардак в кімнаті та не фотошопити прищі? І так, і ні.
Так - тому, що все, що блогера оточує, це його світ. Багато блогів так і називається «Мій світ». І якщо вже блогер почав писати, то цей світ заслуговує на увагу. Ну а раз так, то чому його потрібно соромитися?
Але тут є й ні - не можна ж просто демонструвати ось прямо все! Мені здається, грань між тим, що має залишатися, і тим, що повинно бути прихованим, лежить в охайності. Одна справа - особистісні недоліки, наприклад, зайва вага або мої бездонні носогубні складки. Але, врешті-решт, це може бути навіть... ну... родзинкою!
Зовсім інша справа - відсутність елементарного догляду за собою. Тут все просто: пишеш про чарівний шампунь - неможливо показати волосся у жахливому стані, прислали супер-крем, не говори про те, який він чудовий, доки не вилікуєш шкіру. Інакше хто ж повірить?
Мені здається, саме початок блогерства - привід для того, щоб змінити щось у своїй зовнішності. Мій приклад - акне. Коли я починала вести блог, вони були просто звірячими. Так, я спочатку хотіла фотографувати тільки тіні. Але не можна ж весь час на фото відрізати тільки очі! Так що довелося взяти себе в руки і піти до дерматолога, а потім лікуватися місяці 3-4. І я дуже задоволена результатом, хоч і минуло вже років 10 точно. Також у мене тепер завжди є манікюр - в сенсі я роблю його, навіть якщо не збираюся фарбувати нігті. Мені видається жахливим тягнутися у магазині за свотчем, а палець при цьому - облізлий та страшний.
Разом із тим, стежачи за своєю зовнішністю, я не помічаю недоліків інших. Нещодавно Люда писала про зарубіжних блогерів, які викладають часом моторошні фото - жахливо нанесений лак, кутикула розміром із гусеницю екскаватора, погана шкіра... І це відштовхує лише у перший раз, а потім... ти чомусь береш і повертаєшся у цей блог! Чому? Тому що крізь три шари плешивого лаку видно цікаву, привабливу, яскраву людину. Ви стикалися з таким? Я сто разів!
Тож, по суті, «рецепт» простий: бути собою і при цьому не забувати про себе піклуватися. І бути собою тут головне, мабуть. Якщо ти - це ти, то й манікюр ляже відмінно, навіть якщо ти зовсім не вмієш тримати в руках пензлик.
Чи згодні ви із цим? Я не дуже різка місцями? Приймаю критику й коментарі!